22 квітня 2016 року в Міжнародний день Землі у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку Україна та ще 174 країни світу підписали Паризьку кліматичну угоду. 15 країн – переважно маленькі острівні держави – вже ратифікували її, але для решти цей крок залишається попереду.
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун сказав, що угода впливатиме на життя наступних поколінь.
Державний секретар США Джон Керрі зазначив, що сила цієї угоди – у можливостях, які вона створює, у меседжі, який вона надсилає ринкам.
«Це очевидний сигнал, що інновації, прогрес, розподіл капіталу, рішення, які ухвалює уряд – все це, тепер ми знаємо, буде визначальним для нашого енергетичного майбутнього», – заявив американський секретар.
Мета угоди, погодженої ще на грудневому саміті у Парижі, – утримати підвищення середньої температури у світі в межах двох градусів за Цельсієм, і спробувати скоротити до півтора. Для цього необхідно, аби світ вже до кінця цього століття повністю відмовився від використання викопного палива.
Однак підписання – це лише початок. Аби угода вступила у силу, її мають ратифікувати на національному рівні щонайменше 55 держав, відповідальних за 55% від загального обсягу викидів парникових газів.
Від імені України Паризьку кліматичну угоду підписав постійний представник країни при ООН Володимир Єльченко. Експерти радять державі не баритися із процесом ратифікації, оскільки це не тільки важливий крок до збереження довкілля, а й шанс залучити інвестиції на модернізацію інфраструктури країни. Адже угода має на меті мобілізувати на глобальні екологічні потреби до 100 мільярдів доларів.